Національний дендрологічний парк «Софіївка» (укр. Софіївка) - парк, науково-дослідний інститут Національної академії наук України, розташований в північній частині міста Умань Черкаської області України, на берегах річки Кам'янки. У наші дні це місце відпочинку. Щорічно його відвідують близько 500 тисяч чоловік. Площа - 179,2 га.

«Софіївка» є пам'ятником ландшафтного типу світового садово-паркового мистецтва кінця XVIII - першої половини XIX століття. У ній росте понад 3323 таксонів (видів, форм, сортів, культиварів) місцевих і екзотичних дерев і кущів, серед них: болотний кипарис, сосна Веймутова, тюльпанове дерево, платан, гінкго, їли і багато інших. Колективом парку видано каталог рослин, в якому нараховується 1994 таксони, з них 1220 деревних і чагарникових порід та 774 трав'янистих рослин, в тому числі 25 таксонів ліщини, 24 - буків, 41 - ялин, 100 - ліан, 320 - троянд, 57 - рододендронів , 376 - ґрунтопокривних та 98 - квіткових рослин. У 2007 році колекція рослин парку включала 2103 таксона деревних і 1212 трав'янистих [джерело не вказано 1443 дня].

Парк знаходиться за адресою: Черкаська область, м Умань, вул. Київська, 12а. З 1980 року директором дендропарку є член-кореспондент НАН України, доктор біологічних наук, професор Іван Семенович Косенко.

У 1985 році мала планета № 2259 отримала назву «Софіївка» на честь уманського парку.

Історія

Парк «Софіївка» заснований у 1796 році власником міста Умані, польським магнатом Станіславом Потоцьким, названий на честь його дружини Софії Вітт-Потоцької і подарований їй до дня іменин в травні 1802 року.

Автором топографічного й архітектурного проекту і керівником будівництва парку був призначений польський військовий інженер Людвіг Метцель, а всі роботи в парку виконали безпосередньо кріпосні Умані.

Парк був створений у майже безлісій місцевості, розділеною річкою Кам'янкою, балками та ярами, які врізалися в граніт, часто виходило на поверхню. При створенні парку вдало використано рельєф, але без заздалегідь наміченого плану. У процесі завершення робіт на окремих ділянках були висаджені місцеві та екзотичні деревно-чагарникові рослини, тоді ж були збудовані перші архітектурні споруди та прикрашено у вигляді скульптури, переважно античної.

Головна композиція парку проходить по руслу Кам'янки, де споруджено ряд штучних басейнів та ставів: Верхній - понад 8 га, Нижній - близько 1,5 га та інші, водоспади (один з них 14 м висотою), шлюзи, каскади, підземна річка Ахеронт (довжина 224 м).

Парк прикрашають скелі (Левкадська, Тарпейська), гроти (Венери, «Горішок», «Страху і сумнівів»), павільйони (Флори, Рожевий), альтанки, скульптура.

Завдяки компонуванню різних деревних порід, поєднанню їх з водоймами, скелями й архітектурними спорудами, створено види й перспективи різних планів (Головна алея, Англійський парк, Єлісейські поля та інші).

Коли Людвіг Метцель закінчив будівництво, в'їзд до парку був з боку оранжерей (тобто, з двору сільськогосподарської академії). Тоді приїжджали в «Софіївку» на конях по нинішніх вулицях Тищика і Київській.